-
1 бывший друг
General subject: quondam friend -
2 мой бывший друг
1) General subject: my once friend2) Makarov: a ci-devant friend of mine, ci-devant friend of mine -
3 бывший
ancien, ancienne adj ( перед сущ); ex-* * *ancien; ci-devant; ex-бы́вший мини́стр — ex-ministre m
бы́вший заве́дующий — ancien directeur
э́то его́ бы́вшая ко́мната — c'est sa chambre d'autrefois
••бы́вшие лю́ди — les ( или des) ci-devant m pl
* * *adjgener. anciennement (Musée de Saint-Pétersbourg (anciennement Léningrad)), anciennement nommé (переименованный), ancien, ex-(...) (ex-ministre экс-министр, бивший министр) -
4 С-197
КАЗАНСКАЯ (-ий) СИРОТА coll, rather derog NP usu. sing) a person who pretends to be unhappy, helpless, offended etc in order to gain s.o. 's compassionsympathy seekerX прикидывается казанской сиротой (X строит из себя казанскую сироту) - X is moaning and groaning about his fateX is playing on s.o. fc sympathies (feelings) X is making himself out to be a pitiful thing (a poor soul) X is playing the beggar (the victim)(author's usage) (Войницев:) He к лицу вам, милостивый государь, мой бывший друг, это казанское сиротство! Я понимаю вас! Вы ловкий подлец! Вот кто вы! (Чехов 1). (V.:) It doesn't suit you at all, my dear sir, my ex-friend, to try to play on our feelings. I can see through you. A cunning scoundrel, that's what you are! (1a).Initially referred to Tartar princes who, after the subjugation of Kazan (capital of the Tartar empire) by Ivan the Terrible in 1552, tried to get more concessions and gratuities by moving the tsar to pity when they appeared at his court. -
5 казанская сирота
[NP; usu. sing]=====⇒ a person who pretends to be unhappy, helpless, offended etc in order to gain s.o.'s compassion:|| X прикидывается казанской сиротой < X строит из себя казанскую сироту> ≈ X is moaning and groaning about his fate;- X is playing on s.o.'s sympathies < feelings>;- X is making himself out to be a pitiful thing < a poor soul>;- X is playing the beggar < the victim>.♦ [author's usage] [Войницев:] Не к лицу вам, милостивый государь, мой бывший друг, это казанское сиротство! Я понимаю вас! Вы ловкий подлец! Вот кто вы! (Чехов 1). [V.:] It doesn't suit you at all, my dear sir, my ex-friend, to try to play on our feelings. I can see through you. A cunning scoundrel, that's what you are! (1a).—————← Initially referred to Tartar princes who, after the subjugation of Kazan (capital of the Tartar empire) by Ivan the Terrible in 1552, tried to get more concessions and gratuities by moving the tsar to pity when they appeared at his court.Большой русско-английский фразеологический словарь > казанская сирота
-
6 казанский сирота
[NP; usu. sing]=====⇒ a person who pretends to be unhappy, helpless, offended etc in order to gain s.o.'s compassion:|| X прикидывается казанской сиротой < X строит из себя казанскую сироту> ≈ X is moaning and groaning about his fate;- X is playing on s.o.'s sympathies < feelings>;- X is making himself out to be a pitiful thing < a poor soul>;- X is playing the beggar < the victim>.♦ [author's usage] [Войницев:] Не к лицу вам, милостивый государь, мой бывший друг, это казанское сиротство! Я понимаю вас! Вы ловкий подлец! Вот кто вы! (Чехов 1). [V.:] It doesn't suit you at all, my dear sir, my ex-friend, to try to play on our feelings. I can see through you. A cunning scoundrel, that's what you are! (1a).—————← Initially referred to Tartar princes who, after the subjugation of Kazan (capital of the Tartar empire) by Ivan the Terrible in 1552, tried to get more concessions and gratuities by moving the tsar to pity when they appeared at his court.Большой русско-английский фразеологический словарь > казанский сирота
-
7 за имя Мое
-
8 main
(f) рука; кисть руки♦ à main ouverte щедрой рукой, не считая♦ à pleines mains пригоршнями; не скупясь♦ à toutes mains годный на всё; разносторонний; на все руки мастер♦ affaire d'un tour de main минутное, плёвое дело♦ apprendre [[lang name="French"]connaître, tenir] qch de bonne main узнать [знать] что-л. из надёжного, верного источника♦ approuver des deux mains горячо одобрять; быть «за» обеими руками♦ aux innocents les mains pleines дуракам везёт♦ avoir [[lang name="French"]garder, tenir] la haute main sur qch заправлять, верховодить, распоряжаться чем-л.♦ avoir la main baladeuse иметь шаловливые ручонки♦ avoir la main fermée быть скуповатым; раскошеливаться с трудом♦ avoir la main forcée действовать под давлением, по принуждению♦ avoir la main heureuse иметь лёгкую руку♦ avoir la main leste [[lang name="French"]prompte, preste] быть скорым на руку; часто давать волю рукам♦ avoir la main lourde быть тяжёлым на руку♦ avoir la main malheureuse иметь несчастливую руку♦ avoir la main rompue à qch набить руку на чём-л.♦ avoir le tour de main иметь сноровку, быть искусным в чём-л.♦ avoir les mains de beurre всё ронять из рук; иметь не руки, а крюки♦ avoir les mains libres иметь свободу действий♦ avoir les mains nettes быть непричастным к чему-л. предосудительному♦ avoir toujours la main au bonnet быть приторно почтительным♦ avoir toujours les mains dans les poches жить в праздности, ничего не делая♦ avoir un poil dans la main быть заядлым лентяем♦ bas les mains [ les pattes][lang name="French"]! руки прочь!♦ bon cavalier monte à toute main удальцу всё с руки♦ c'est du cousu main это первоклассная работа; это первый сорт♦ changer de main перейти к другому владельцу♦ coup de main помощь, подмога♦ courroux est vain sans forte main бессильный гнев напрасен; нечего злиться, коли рука слаба♦ de longue main издавна, заблаговременно♦ de marchand à marchand il n'y a que la main люди одной профессии обычно верят друг другу на слово♦ de première main из первых рук; из первоисточника♦ de seconde main из вторых [третьих] рук; бывший в употреблении; неоригинальный♦ déchirer la main qui protège [ nourrit] воздать злом за добро♦ en mettre sa main au feu дать руку на отсечение♦ (en) sous-main из-под полы; исподтишка♦ en un tour de main в мгновение ока; в один миг♦ en venir aux mains дойти до драки; пустить в ход кулаки♦ enfant de la main gauche ребёнок от морганатического брака; незаконнорожденный♦ être pris la main dans le sac быть пойманным с поличным♦ faire des pieds et des mains (ирон.) лезть из кожи вон; изо всех сил стараться♦ faire la main basse sur qch завладеть чем-л.; заграбастать что-л.♦ forcer la main à qn надавить, нажать на кого-л.1) ставленник, подручный2) головорез♦ [lang name="French"]jeux de mains, jeux de vilains нельзя давать волю рукам♦ laisser les mains libres предоставлять полную свободу действий♦ manger dans la main быть ручным♦ main courante поручни, перила эскалатора1) рука об руку; не расставаясь2) душа в душу♦ main de fer dans un gant de velours мягко стелет, да жёстко спать♦ mains froides et cœur chaud руки холодные, да сердце горячее♦ mettre la main sur qch завладеть чем-л.; конфисковать что-л.♦ mettre la main sur qn задержать, арестовать кого-л.♦ ne pas avoir quatre mains быть не в состоянии делать несколько дел одновременно♦ ne pas savoir distinguer sa main droite de sa main gauche (презр.) быть полным недотёпой; «лево» от «право» не отличать♦ ne pas se faire d'ampoules aux mains работать с прохладцей, из-под палки1) действовать грубо, напористо; рубить с плеча2) хватить через край3) не стесняться в выражениях в чей-л. адрес♦ n'oublier jamais ses mains; ▼ ne pas avoir les mains dans les poches [ les mains nettes] быть нечистым на руку♦ nu comme la main гол как сокол♦ perdre la main разучиться; потерять навык♦ prendre son courage à deux mains набраться смелости, храбрости; собраться с духом♦ prêter la main помочь, подсобить, поспособствовать♦ prêter main-forte оказать вооружённую поддержку♦ prêter main-vive принять непосредственное участие; приложить свою руку♦ que ta main gauche ignore ce que fait ta main droite не говорите о своих благодеяниях♦ réussir qch haut la main легко, играючи справиться с чем-л.♦ sans main mettre не приложив рук; не работая и не неся расходов1) объединиться; проявить солидарность2) сговориться, стакнуться3) (ирон.) стоить один другого♦ se faire la main приобрести сноровку; набить руку1) помогать друг другу2) заручиться поддержкой♦ tendre la main просить милостыню♦ tendre une main ( secourable) протянуть руку помощи♦ tu veux ma main sur la figure? ты что, схлопотать захотел?♦ vieux bois n'obéit pas à la main ломи дерево, пока зелено; старых людей не перевоспитаешь -
9 старый
ста́рая же́нщина — vieille femme
ста́рый-преста́рый — vieux comme les rues ( или comme le monde)
2) (прежний, древний) ancienста́рые времена́ — le temps jadis
ста́рый стиль — ancien style
3) ( давний) vieux; ancienста́рый друг — vieil ami
ста́рая и́стина — vérité ancienne
4) ( долго бывший в употреблении) vieux; usagéста́рый уче́бник — manuel usagé
ста́рое пла́тье — vieille robe
5) ( предшествующий) ancienверну́ться на ста́рую кварти́ру — retourner dans son ancien appartement
6) мн.ста́рые сущ. ( старики) — les vieux m pl
ста́рые и ма́лые — les jeunes et les vieux
••по ста́рой па́мяти — selon notre vieille habitude, comme par le passé
* * *adj1) gener. chargé d'ans, vieux, vieux comme les rues, vétusté, ancien (Etudier des machines plus robustes, remplacer les anciennes.), croulant2) med. âgé3) liter. malade, réchauffé, éculé4) milit. briscard, brisquard5) simpl. pourri, vioc, viocard, vioque -
10 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
11 внимательный
1. considerate2. closely3. advertently4. attentively5. regardful6. scrutinous7. thoughtfully8. attentive9. careful10. gallant11. intent12. mindful13. thoughtfulСинонимический ряд:1. заботливо (прил.) заботливо2. чутко (прил.) душевно; отзывчиво; сердечно; участливо; чутко3. чутко (проч.) отзывчиво; сердечно; участливо; чутко -
12 тошто
тоштоГ.: тошты1. прил. старый, ветхий, обветшалый; давно бывший в употреблении, испортившийся от времениТошто газет старая газета;
тошто йолчием старая обувь;
тошто пӧрт ветхий дом.
Ужга тошто, тумыштыл пытарыме. К. Васин. Шуба старая, вся залатанная.
Рельсым кӱртньӧ лом дене нӧлталын, йымачынже тошто шпалым шӱдырен луктыт, олмешыже у шпалым чыкен шындат. А. Эрыкан. Приподняв железными ломами рельс, вытаскивают старые шпалы, вместо них кладут новые шпалы.
2. прил. старый, прежний, давний; имевший место в прошломТошто йӧн прежний метод;
тошто кыша старый след;
тошто паша прежняя работа;
тошто парым старый долг.
Пычалет у, но шинчатше тоштак. М. Шкетан. Ружьё у тебя новое, но глаза-то прежние же.
Осып ден Эман тошто палыме улыт. М.-Азмекей. Осып и Эман – давние знакомые.
3. прил. старый; старинный, древнийТошто йӱла старинный обычай;
тошто куштымаш старинный танец;
тошто сем старинная мелодия.
Окса тошто, кугыжан годсо. В. Бояринова. Деньги старинные, царского времени.
Кумалыт, чыла тошто марий юмымат каласат. МЭЭ. Совершают моление, упоминают всех древних марийских богов.
4. прил. старый; устаревший, несовременный, отжившийТошто жап старые времена;
тошто койыш несовременное поведение, пережиток;
тошто модо устаревшая мода.
А пьесе-влак садак тоштак улыт. М. Шкетан. А пьесы всё равно устаревшие.
Прокламацийыште тошто стройым сӱмырал шуаш ӱжмӧ. Н. Лекайн. В прокламации – призыв свергнуть старый строй.
5. прил. старый; давно занимающийся чем-л., опытный, бывалыйТошто колызо бывалый рыбак;
тошто пашаеҥ старый (опытный) работник.
Тошто кадр шагал. Н. Лекайн. Мало старых кадров.
Мемнан ротышто Павловский тошто салтак ыле. М. Шкетан. В нашей роте Павловский был старым солдатом.
6. прил. старый; имеющий большой возраст; долго хранившийсяТошто писте старая липа;
тошто сад старый сад.
Тошто пушеҥгым вожшо куча. Калыкмут. Старое дерево держат корни.
Тошто каванетым ужале, арам пӱкнен шинча вет. В. Юксерн. Продай свой старый стог, зря ведь стоит, плесневеет.
7. сущ. старое, былое; нечто минувшее, прошлое, прежнее, давнееТоштым пудыраташ ворошить прошлое;
тоштым ушештараш припомнить былое;
тошто годсо илыш прошлая жизнь.
Чылажат тоштеш кодеш. М.-Азмекей. Всё остаётся в прошлом.
Ачажын палымыже-влак толыт. Кутырат, тоштым шарналтат. Г. Чемеков. Приходят знакомые отца. Беседуют, вспоминают былое.
Сравни с:
эртыше8. сущ. старое; нечто отжившееЯл калык илышыште тошто ден у вуя-вуя шогышт. М. Шкетан. В жизни деревенского народа старое и новое боролись друг с другом.
Мый тоштым куклем, ум чоҥем. К. Коршунов. Я выкорчевываю старое, строю новое.
Идиоматические выражения:
См. также в других словарях:
Милый друг (роман) — Милый друг Bel Ami … Википедия
МИЛЫЙ ДРУГ — (фр. Bel Ami) герой романа «Милый друг» (1885) Ги де Мопассана. Естественно, у героя есть имя Жорж Дюруа, но не имя, а прозвище «Милый друг» осталось значимым не только в истории литературы, но и как идиоматическое выражение в повседневной жизни … Литературные герои
Прощай, друг (фильм) — Прощай, друг Adieu L Ami Жанр драма Режиссёр Жан Херман Продюсер Willy Pickardt, Serge Silberman Автор сценария Жан Херман, Себастьен Жапризо … Википедия
Прощай, друг — Adieu L Ami Жанр драма Режиссёр Жан Херман Продюсер Willy Pickardt, Serge Silberman Автор сценария Жан Херман, Себастьен Жапризо … Википедия
Эйс Вентура: Друг домашних любимцев (фильм) — Эйс Вентура: Розыск домашних животных Ace Ventura: Pet Detective Жанр комедия, детектив Режиссёр Том Шедьяк Продюсер … Википедия
Эйс Вентура: Друг домашних любимцев — Эйс Вентура: Розыск домашних животных Ace Ventura: Pet Detective Жанр комедия, детектив Режиссёр Том Шедьяк Продюсер … Википедия
Эйс Вентура — друг домашних любимцев — Эйс Вентура: Розыск домашних животных Ace Ventura: Pet Detective Жанр комедия, детектив Режиссёр Том Шедьяк Продюсер … Википедия
Эйс Вентура — друг домашних любимцев (фильм) — Эйс Вентура: Розыск домашних животных Ace Ventura: Pet Detective Жанр комедия, детектив Режиссёр Том Шедьяк Продюсер … Википедия
Папины дочки — Папины дочки … Википедия
Две судьбы — Две судьбы … Википедия
Чак (телесериал) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чак. Чак Chuck … Википедия